.jpg)
Тема професійного вигорання вчителів стосується особливо. Вони щодня стикаються з високою емоційною напругою, тим паче під час війни: стрес, тривожність, страх за власне життя та життя близьких, невпевненість у майбутньому тощо. Дистанційний формат роботи ще більше виснажує, тому вже зараз учителям варто подбати про свою професійну стійкість, аджеемоційний стан педагога безпосередньо впливає на емоційний стан учнів та атмосферу в класі.
Вигорання –це реакція людини на хронічну втому.Людина, що вигорає, починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, її самооцінка знижується.
Як учителю допомогти собі не втратити професійний запал та енергію? Ось кілька порад:
- Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі.
- Рефлексувати. Визначте коло своєї компетентності: на які питання ви можете вплинути, а на які – ні.
- Трансформувати свою діяльність. Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, щоб вони стали більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах. Наприклад, включити вправи для саморегуляції чи пошуку ресурсу в план уроку.
- Інвестувати у професійні та особисті стосунки. Дружня підтримка завжди допоможе пережити стрес, тому не обмежуйтеся лише роботою та спілкуванням із колегами, не забувайте про особистий відпочинок.
- Знаходити час для відпочинку та визначити ресурси для відновлення сил: хобі, спорт тощо.
- Розставляти пріоритети та ставити чіткі цілі. Кожного дня або тижня слід скласти перелік завдань до виконання (не більше десяти). Після цього важливо визначити пріоритетність кожного з них, сформувавши своєрідний «рейтинг» задач.
- Хвалити та винагороджувати себе. Важливо навчитися відзначати свої невеликі та значні успіхи.
